Святиня перш за все знаходиться в монастирському об’єкті Конгрегації Сестер Божої Матері Милосердя, який виник у 1891 році як подарунок князя О.Любомирського для дівчат та жінок, що потребують глибокого морального відродження.
В міжвоєнний період у цьому монастирі жила і померла с. М.Фаустина Ковальська (1905-1938), через яку Христос передав Костьолу і світу послання про Боже милосердя. Воно наближає до таємниці Божого милосердя, закликає повірити Богу і бути милосердними до ближніх, а також проголошувати і просити Божого милосердя для світу, у тому числі й через практику нових форм культу (ікона Ісуса Милосердного, свято Милосердя, Коронка до Божого Милосердя і година Милосердя).
У 1943 році краківський духівник Сестри Фаустини о. Ю.Андраш освятив першу ікону Ісуса Милосердного пензля А.Гили, переданий як дар за спасіння сім’ї під час воєнних подій, і був ініціатором урочистих богослужінь для возвеличення Божого Милосердя. Ікона швидко здобула любов, і з року в рік збільшувалася кількість паломників, які також відвідували гроб померлої в славі святої Сестри Фаустини.
Дуже динамічний розвиток культу Божого Милосердя відбувся після беатифікації Сестри Фаустини (18 квітня 1993) i її канонізації (30 квітня 2000), a також завдяки паломництвам Святого Отця Івана Павла ІІ до Лагевнік (1997 i 2002). Завдяки цьому було розбудовано святиню, в т.ч. побудовано новий костьол – базиліку, яку 17 серпня 2002 року освятив Петро наших часів. У цьому ж місці Папа заповів увесь світ Божому Милосердю.